АКРЕДИТАЦІЯ

акредита́ція

[акреидиетац'ійа]

-йі, ор. -йеійу

Смотреть больше слов в «Орфоепічному словнику української мови»

АКСІОМА →← АКЛІМАТИЗУВАТИСЯ

Смотреть что такое АКРЕДИТАЦІЯ в других словарях:

АКРЕДИТАЦІЯ

АКРЕДИТАЦІЯ (лат. accredere — довіряти) означає ставати на посаду; або офіційне визнання тимчасового статусу офіційного дипломатичного представника дер... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

АКРЕДИТА́ЦІЯ, ї, ж.1. У міжнародному праві – сукупність дій, пов'язаних із призначенням і вступом на посаду голови дипломатичного представництва або по... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

-ї, ж. 1) Офіційний дозвіл, що видається кому-небудь державним органом на дипломатичне представництво, участь у якій-небудь міжнародній організації і ... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

рос. аккредитация (від латин. accredo-довіряю) — 1. У міжнародному праві — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації. 2. У журналістській практиці — офіційно надане журналістам право брати участь у прес-конференціях, бути спостерігачами на конференціях, зборах, з'їздах, сесіях парламенту тощо.... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

-ї, ж. 1》 Офіційний дозвіл, що видається кому-небудь державним органом на дипломатичне представництво, участь у якій-небудь міжнародній організації і ... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

акредита́ція (франц. accreditation, від лат. accredo – довіряю) у міжнародному праві – сукупність дій, пов’язаних з призначенням і вступом на посаду глави дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях.... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

акредитація; ж. (фр., від лат., довіряю) юр. акредитування; у міжнародному праві - сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом на посаду глави дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях.... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

Accreditationакредитація журналістів — accreditation of journalistsодержувати акредитацію — to obtain accreditation

АКРЕДИТАЦІЯ

(від фр. accrediter та лат. accredetere - довіряти) процедура офіційного визнання статусу соціокультурного навчального закладу відповідного рівня та спрямування реалізованих ним програм... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

(англ. ассreditation)   процедура призначення на посаду голови дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях.... смотреть

АКРЕДИТАЦІЯ

[akredytacja]ж.akredytacja

АКРЕДИТАЦІЯ

імен. жін. родудипл.аккредитация

АКРЕДИТАЦІЯ

акредитаці|я ім. accreditation;отримати \~ю to obtain accreditation; подовжувати \~ю to prolong асcreditation;

АКРЕДИТАЦІЯ

Вступ на посаду дипломатичного представника у певній країні чи міжнародній організації.

АКРЕДИТАЦІЯ

вступ на посаду дипломатичного представника у певній країні чи міжнародній організації.

АКРЕДИТАЦІЯ

accreditation, accrediteeing, letter of accreditation

АКРЕДИТАЦІЯ

акредита́ція іменник жіночого роду

АКРЕДИТАЦІЯ

{акреидиета́ційа} -йі, ор. -йеійу.

АКРЕДИТАЦІЯ

ім [дип] accreditation

T: 146