понови́ти
[поновитие]
-ноуўл'у, -овиеш, -ноўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт'
Смотреть больше слов в «Орфоепічному словнику української мови»
ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (... смотреть
недок. поновляти, поновлювати, док. поновити1) to renew, to renovate; to refresh; to update; (підправити, реставрувати) to repair; to make as good as n... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: поновившивозобновитьДеепричастная форма: возобновив ¤ поновити зв'язок -- восстановить связь ¤ по... смотреть
ПОНОВИ́ТИ див. поно́влювати.
див. поновлювати.
возобнови́ть, обнови́ть, повтори́ть поновити разред — оста́ться в кла́ссе на второ́й год
-влю, -виш ponowić, wznowić ~ прохання ponowić prośbę ~ дослідження wznowić badania
【完】 见 поновлювати
{понови́тие} -ноуўлу́, -о́виеш, -но́ўлат; нак. -ви́, -ноуві́т.
понови́ти дієслово доконаного виду
вчт возобновлять, восстанавливать
див. поновлювати.
сов. от поновлювати
повтори́ться, возобнови́ться