опроще́ння
[опрошчен':а]
-н':а
Смотреть больше слов в «Орфоепічному словнику української мови»
ОПРОЩЕ́ННЯ¹, я, с.Дія за знач. опрости́ти, опроща́ти і стан за знач. опрости́тися, опроща́тися.Сократ шукав його [щастя] в пізнанні самого себе, Сковор... смотреть
-я, с. Граматичний процес, внаслідок якого слова, утворені з кількох морфем, сприймаються згодом як морфологічно нерозкладні.
опро́щення іменник середнього роду в граматиці опроще́ння 1 іменник середнього роду від: опрости́тися опроще́ння 2 іменник середнього роду прощання рідко... смотреть
-я, с. Граматичний процес, внаслідок якого слова, утворені з кількох морфем, сприймаються згодом як морфологічно нерозкладні.
імен. сер. родуопрощение
Опрощення:— прощання [13]
Опроще́ння, -ння, -нню (прощення)
{опрошче́н:а} -н:а.