дія́ч
[д'ійач]
-йача, ор. -йачем, м. (на) -йачев'і/ -йачу, мн. -йач'і, -йач'іў
Смотреть больше слов в «Орфоепічному словнику української мови»
ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Ч заст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний). В шкільній повісті, може, як ні в якій іншій, вс... смотреть
-а, ч. 1) Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. 2) Той, хто обіймає керівну посаду. За... смотреть
Worker, figureгромадський діяч — public figureдержавний діяч — statesmanзаслужений діяч — honoured workerзаслужений діяч мистецтв — Honoured Art Worker... смотреть
-а, ч. 1》 Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя.2》 Той, хто обіймає керівну посаду. За... смотреть
імен. чол. роду, жив.деятель
{дійа́ч} -йача́, ор. -йаче́м, м. (на) -йаче́ві/ -йачу́, мн. -йачі́, -йачі́ў.
Дія́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -я́чу! діячі́, -чі́в
див. активний
【阳】 活动家
дія́ч іменник чоловічого роду, істота
Дзеяч
-а m działacz
діяч, -а
მოღვაწე
деятель
дзеяч
дзеяч