шерехті́ння
[шеиреихт’ін':а]
-н':а
Смотреть больше слов в «Орфоепічному словнику української мови»
ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРА... смотреть
ШЕРЕХТІ́ННЯ, я, с.Дія за знач. шерехті́ти і звуки, утворювані цією дією.Тихо навкруг. Ні вітру, ні шерехтіння (Н. Рибак).
-я, с. Дія за знач. шерехтіти і звуки, утворювані цією дією.
імен. сер. роду
-я, с. Дія за знач. шерехтіти і звуки, утворювані цією дією.
див. шум
шерехті́ння іменник середнього роду
{шеиреихті́н:а} -н:а.